доброволець


доброволець
(той, хто за власним бажанням береться за виконання чогось), охочий; волонтер (зазв. на військовій службі)
Пор. охочий

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • доброволець — льця, ч. Той, хто вступає в армію з власного бажання, добровільно. || Той, хто з власної волі береться за виконання яких небудь обов язків, якоїсь роботи; волонтер …   Український тлумачний словник

  • доброволець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • охотник — Охотник: доброволець [16] тут: доброволець [25] …   Толковый украинский словарь

  • охочий — I 1) (до чого й з інфін. який має особливу схильність, велике бажання до чого н.), запопадливий (до чого, на що), запопадний (до чого, на що); беручкий (до чого), беркий (до чого), хапкий (до чого), чіпкий (до чого); ласий (до чого, на що перев.… …   Словник синонімів української мови

  • волонтер — а, ч., заст. Той, хто став на військову або іншу державну службу за власним бажанням; доброволець …   Український тлумачний словник

  • добровольчий — а, е. Прикм. до доброволець …   Український тлумачний словник

  • охотник — а, ч., заст. Доброволець …   Український тлумачний словник

  • охочекомонник — а, ч., заст. Вільний кавалерист із власним конем, вояк доброволець …   Український тлумачний словник

  • охочий — а, е. 1) Який виявляє бажання, готовність до чого небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. охо/чий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого небудь, хто з власної волі зголошується на щось. || Який… …   Український тлумачний словник

  • франтирер — а, ч. Французький партизан доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у 19 ст. та під час Другої світової війни …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.